Завідуюча кафедрою - Народна артистка України, професор Тетяна
Борисівна Вєркіна, ректор ХДУМ.
Кафедра спеціального фортепіано була фундаментом харківського вищого
музичного навчального закладу з перших днів його існування. Засновником
харківської консерваторії став піаніст І.І.Слатін, учень А.Дрейшока
і Т.Куллака. Вагомий внесок у формування харківської фортепіанної
школи також зробив сподвижник І.І.Слатіна Р.В.Геніка, учень Т.Лешетицького
і М.Рубінштейна. Піаніст високого рівня майстерності й ерудиції,
що збагатив світове музичне мистецтво фундаментальними працями в
галузі історії піанізму, він увійшов у вітчизняну музичну культуру
як перший теоретик фортепіанного мистецтва. Велику роль у становленні
фортепіанної кафедри також відіграла діяльність С.А.Брікнера, О.І.Горовиця,
П.К.Луценка.
Перший завідувач кафедрою спеціального фортепіано, а згодом ректор
Харківської консерваторії П.К.Луценко узагальнив музичний досвід європейських
фортепіанних шкіл, збагативши ним харківські піаністичні традиції.
Його концертні виступи, плідна педагогічна і напружена суспільна діяльність
стали яскравими сторінками в історії Харківської консерваторії.
Діяльність корифеїв продовжили їхні учні. Серед них В.В.Топілін -
блискучий музикант, вихованець П.К.Луценка і Г.Г.Нейгауза. Він викладав
у Харківській консерваторії з 1957 по 1962 роки. Професор М.С.Хазановський,
який очолив кафедру в 1953 році, продовжував розвивати піаністичні
виконавські і педагогічні традиції. Багато музикантів, які закінчили
його клас, утворили базу сучасної фортепіанної школи Харкова: М.О.Єщенко,
Н.О.Єщенко, В.О.Сирятський, Г.Л.Гельфґат, В.Є.Крамаренко та ін. Велика
заслуга кафедри полягала в тому, що майбутні педагоги виховувалися
в стінах своєї консерваторії. Після її закінчення багато хто з них
удосконалював свою майстерність в аспірантурах Москви, Ленінграда,
Києва і потім повертався в рідний навчальний заклад справжніми майстрами.
Керівництво кафедрою у 1971 році прийняла лауреат міжнародного конкурсу,
канд. мистецтвознавства М.О.Єщенко, яка управляла кафедру протягом
18 років. З 1989 по 2004 рік кафедру очолювала засл. діяч мистецтв
України, професор Н.О.Мельникова. Значну частку своєї виконавської
діяльності вона, поряд сольними виступами, присвячує ансамблевому
музикуванню з відомими інструменталістами. Її творча багатогранність
виявляється також у педагогічній роботі. Вона підготувала чимало лауреатів
різних конкурсів (С.Косенко, Т.Ганжа, І.Сапожникова, А.П'ятак, О.Коренєва
та ін.).
З 2004 року кафедрою керує ректор ХДУМ, нар. арт. України, професор
Т.Б.Вєркіна. Її внесок у формування сучасної української піаністичної
школи важко переоцінити. Вона підготувала велику кількість високопрофесійних
піаністів (понад 60), серед яких лауреати різних міжнародних та реґіональних
конкурсів: В.Хмелевський, Р.Одинцов, Д.Назаренко, І.Ірха, І.Денисенко,
О.Першина, Г.Сагалова. Т.Б.Вєркіна - гастролююча піаністка, що багато
виступає з сольними, камерними програмами і як солістка з симфонічними
оркестрами, в т.ч., у престижних концертних залах різних міст України,
Росії, Білорусі, Грузії, Вірменії, Німеччини, Франції, Швейцарії,
США, часто виконує твори українських і, особливо, харківських композиторів.
Т.Б.Вєркіна - ініціатор, ідейний та художній керівник міжнародного
музичного фестивалю класичної музики "Харківські асамблеї",
який за більш ніж десятирічну історію свого існування здобув європейського
визнання. Він збирає на своїх сценах відомих музикантів з усього світу,
а вчені обмінюються новаціями на наукових конференціях, що проходять
у межах фестивалю.
Значний вклад у формування сучасної піаністичної школи декан фортепіанно-музикознавського
факультету, канд. мистецтвознавства, професор В.О.Сирятський [про
його діяльність див. у розділах Декан фортепіанно-музикознавчого факультету],
а також професор В.Ф.Шукайло, доценти Н.І.Руденко, С.Ю.Юшкевич, Н.В.Горецька,
М.С.Чернявська.
Кафедра спеціального фортепіано поповнюється новими силами - починають
педагогічну діяльність старші викладачі Н.О.Сутулова, І.Є.Денисенко,
Є.Б.Чорна (вихованці проф. Вєрківної), Т.О.Сирятська, Ю.К.Попов (вихованці
проф. Сирятського).